Зустріч у європейському парламенті та подальші міркування, щодо ролі лікарських товариств у розбудові європейської медицини в одній окремо взятій країні

* “factum, non fabula…”

12 листопада 2014 року в Брюсселі відбулася знакова подія для усіх акушерів-гінекологів Європи. Подія, на яку очікували протягом останніх двох років і до якої ретельно готувались. Цього дня в Європейському Парламенті офіційно презентували «Стандарти Якості Охорони Здоров’я Жінок Європи» (Standards of Care for Women’s Health in Europe). Цей документ був розроблений робочою групою Європейської Ради й Коледжу Акушерства та Гінекології (European Board and College Obstetrics and Gynaecology – EBCOG) й узгоджений з усіма Національними спільнотами та асоціаціями акушерів-гінекологів країн Європейського Співтовариства. Представники Асоціації Акушерів-Гінекологів України брали безпосередню участь у підготовці, обговоренні та затвердженні даного документу, тому також були запрошені на офіційну зустріч до Європейського Парламенту.

Урочисте засідання проходило з 9 до 11 години ранку за участю Голови Комітету з Довкілля, Суспільного Здоров’я та Безпеки Харчування – Hon. Giovanni La Via, Голови Комітету з Культури й Освіти – Hon. Silvia Costa, інших депутатів Європейського Парламенту, Представника Світової Організації Здоров’я в Європейському Співтоваристві – Dr. Roberto Bertollini (WHO Representative to the European Union), Директора з питань Планування Здоров’я Міністерства Охорони Здоров’я Італії – Dr. Alessandro Ghirardini, представників Європейського Інституту Здоров’я Жінок (European Institute for Women’s Health), Європейського Союзу Медичних Товариств (Union Europeenne des Medecins Specialistes – UEMS), фахових європейських лікарських асоціацій, представників асоціацій акушерів-гінекологів країн членів EBCOG. Стандарти якості надання медичної допомоги з акушерства, неонатології та гінекології представив Голова Робочої Групи, Обраний Президент EBCOG – Dr. Tahir Mahmood. Багато поважних колег взяли участь у обговоренні. Зокрема, з боку України – Проф. Валерій Запорожан (Президент Асоціації акушерів-гінекологів України, Віце-Президент НАМН України, Ректор Одеського Національного медичного університету), який очолив делегацію з України на данному заході.

Усі присутні дійшли згоди, що представлені Стандарти мають стати «дорожньою картою» (roadmap) при забезпеченні медичної допомоги найвищої якості жіночому населенню країн Європейського регіону, створенні національних протоколів, клінічних настанов, порядків надання медичної допомоги жінкам та новонародженим, тощо. Розроблені 18 стандартів з акушерства та неонатології й 25 стандартів з гінекології, стосуються найбільш «гострих», актуальних проблем охорони здоров’я жінок, грунтуються на даних доказової медицини найвищого гатунку та підтверджені численими індикаторами якості їх клінічного застосування. Стандарти складаються з клінічних рекомендацій і організаційних механізмів їх забезпечення, а також включають в себе рекомендації та вимоги, щодо підготовки лікарів-спеціалістів та їх постійнодіючої професійної освіти. Представники Європейського Парламенту та лікарської спільноти дійшли висновку, що прийняття даних документів усіма країнами-членами ЄС та іншими країнами Європейського регіону в якості невід’ємної складової при розробці національної стратегії охорони здоров’я, сприятиме поліпшенню та гармонізації медичної допомоги жінкам Європи. Водночас, запропоновані стандарти можуть відігравати роль практичних інструментів для представників охорони здоров’я (керівників міністерств і відомств, менеджерів медичної галузі, закладів медичної освіти та практичних лікарів), страхових компаній та навіть політиків, зацікавлених у впровадженні медичних технологій з доведеною ефективністю та найвищої якості. Цей документ також надає можливість пацієнтам та організаціям по захисту прав споживачів ознайомитись з вимогами до надання медичної допомоги, на яку вони мають право розраховувати.

27-30 листопада 2014 р., під час чергового засідання Президії EBCOG, в професійному колі національних лікарських товариств, було продовжено обговорення шляхів впровадження Стандартів в кожній з 36 країн-членів EBCOG (28 з яких є дійсними членами ЄС). Представники Асоціації акушерів-гінекологів України (ААГУ) запевнили європейських колег, що докладуть усіх зусиль, щодо представлення розроблених документів в Україні, забезпечення їх обговорення в професійному колі та представниками громадськості, а також сприятимуть використанню Стандартів при плануванні національної політики у галузі охорони здоров’я матерів та дітей, зокрема створенні нормативних документів національного рівня.

Останнім часом дуже популярною серед політиків та різного рівня чиновників від медицини стає риторика про необхідність реформування медичної галузі в нашій країні та наближення її до європейського рівня. І це безумовно дає нам надію, що з плином часу кількість розмов і планувань врешті перейде у площину практичних втілень. Проте, чи варто професійній медичній спільноті займати вичікувальну позицію, сподіваючись на те, що коли остаточне «вольове» рішення буде прийнято на найвищому рівні, ми дізнаємось про це і зможемо швидко прилаштуватись до нових вимог, не втрачаючи при цьому свої «інтереси» і не змінюючи суттєво «правила гри», до яких звикли роками, починаючи ще за часів «радянського минулого»? Пам‘ятаючи загальновідомий латинській вислів “gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo” **, протягом останніх 10 років ми вважали за необхідне шукати шляхи співпраці з нашими європейськими колегами, вивчати їх досвід, втілювати найкращі досягнення в повсякденну практику і рухатись далі, заради поліпшення якості надання медичної допомоги жінкам та новонародженим, підвищення рівня професійної освіти лікарів акушерів-гінекологів та введення їх до єдиного європейського професійного простору. Адже, “si sapis, sis apis” *** – обов’язковою передумовою будь-яких реформ повинна бути кропітка щоденна і послідовна робота кожного з нас окремо й у складі професійних лікарських товариств, яким в європейських країнах надані на тільки більші права, щодо регулювання фахової медичної допомоги, контролю її якості, забезпечення підготовки медичних кадрів та їх сертифікації, а й, водночас, вони несуть набагато більшу відповідальність перед пацієнтами, страховими компаніями, своїми колегами та країною в цілому. Чи готові лікарські товариства в Україні взяти на себе навантаження відповідальністю загальнодержавного рівня в «обмін» на розширення повноважень? З нашої точки зору – це ще один привід для обговорення в широкому колі із залученням усіх зацікавлених сторін (Міністерства охорони здоров’я, Національної академії медичних наук, закладів додипломної та післядипломної медичної освіти, практичних лікарів, пацієнтів, політиків тощо). Водночас, здається цілком зрозумілим, що неможливо налагодити насправді плідну співпрацю та імплементувати в діючий в Європейському Співтоваристві сучасний механізм медичної допомоги й освіти, який безумовно також має свої недоліки, існуючу на сьогодні вітчизняну модель. Так саме, як неможливо додати до працюючого швейцарського хронографа додаткову шестерню від настінного годинника пост-радянських часів: по-перше безглуздо, по-друге зламає.

Валерій Запорожан,

В’ячеслав Камінський,

Андрій Ткаченко

____________________________________________________________

* “factum, non fabula…” – не казка, але дійсність

** “gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo” – крапля камінь точить не силоміць, але частим падінням

*** “si sapis, sis apis” – якщо ти розумний – будь бджолою (працюй)